Історія Малинського лісотехнікуму, який створив Сталін

10 залізничних вагонів та 7 днів терміну, щоб Білокоровицький лісний технікум став Малинським учбово-виробничим лісокомбінатом

В лютому 1944 року починає відновлювати свою роботу Малинський лісотехнічний технікум, ще під час війни. Але саме оборонне будівництво та очікування тієї війни й стало передумовою створення навчального закладу у Малині.

Як відомо, заснований Малинський ЛТК в селищі Білокоровичі в 1927 році. Але так склалося, що лісовий технікум знаходився на «лінії Сталіна», де звісно не могло бути ніяких студентів, – потенційних шпигунів.

Питання про будівництво Коростенського укріпрайону, який мав стати частиною оборонної «лінії Сталіна», підняв командувач Українським військовим округом командарм 1-го рангу Якір. Попередні плани будівництва УРу були представлені начальнику генерального штабу РСЧА Єгорову весною 1931 року.

Згідно з планом Коростенський УР повинен був проходити у 40—50 км від державного кордону і, упираючись правим флангом у поліські болота, прикривати напрямок Овруч — Коростень. План був затверджений директивою № 053231сс генштабу РСЧАвід 30 червня того ж року.

Ця директива затвердила остаточний генеральний план будівництва Коростенського УРа, за яким планувалося побудувати 13 батальйонних районів оборони біля населених пунктів: Гулянка, Білка, Дров’яний Пост, Білокоровичі, Кривотин, М’яколовичі, Ришавка, Зарубинка, Гацьківка, Турчинка, Перга, Усово, Словечне з приблизним об’ємом бетонування 50000 м³ залізобетону.

Будівництво розпочалося влітку 1931 року. До листопада того ж року було зведено 264 споруди, а в листопаді 1932 року до вже наявних споруд додалися ще 191. В районі Коростеня був побудований підземний командний пункт.

В жовтні 1931 року директор технікуму отримав наказ: терміново перевезти все майно технікуму (включаючи будівлі) в Малинський район на хутір Гамарня, в бувший маєток Михайла Міклухо-Маклая, брата відомого вченого, мандрівника, етнографа Миколи Міклухо-Маклая. Директору було виділено 10 залізничних вагонів і 7 днів терміну. (Не перевезеш – в одному з вагонів поїдеш сам!)

Від залізничної станції Малин перевозити довгі колоди через місто було незручно, а тому спеціально для цього на залізниці в найближчій до Гамарні точці було терміново обладнано додаткову колі. (тупик) з розвантажувальним майданчиком (теперішня зупинка електричок «Пирижківський» на перегоні Малин-Коростень). Зрозуміло, що не виконати вказівку «самого Сталіна» ніхто не насмілився, і все майно було перевезено вчасно.

На той час в технікумі навчалося близько ста учнів і було близько 25 викладачів і молодшого обслуговуючого персоналу. Завдяки їхній праці вже 15 листопада в технікумі відновилися заняття.Навчальний заклад на території Гамарні було об’єднано з лісництвом і утворено учбово-виробничий лісокомбінат. В такому вигляді (технікум +лісництво) під назвою «Малинський учбово-виробничий лісокомбінат» заклад проіснував до 1937 року.

В 1932 році відбувся перший випуск техніків лісового господарства вже в Малині.

В 1934 році до складу Малинського технікуму було включено Краснохутірську та Остерську лісові школи Чернігівської області.

В 1937 році лісокомбінат було розформовано, і технікум відтоді і аж до 15.11.2005 року носив назву «Малинський лісотехнічний технікум».

Наказом Державного комітету лісового господарства України № 482 від 15.11.2005 року заклад перетворено в Малинський лісотехнічний коледж.

Джерело: Інфомалин

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.