Рятувальники щодня на варті людського життя

Напевно, не існує більш небезпечної, відповідальної та важливішої професії, ніж професія рятувальника. Цю професію обіймають непрості люди, люди з великою силою волі, люди, які здатні пожертвувати своїм життям заради життя ближніх, люди, які незважаючи ні на що готові кинутися на допомогу. Це люди з великої букви.

В Коростенському районі великою справою – спасінням людських життів щодня займаються мужні офіцери, сержанти, прапорщики 8 Державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Житомирській області. Приємно відзначити, що добросовісно несуть службу і молоді спеціалісти.

Так, у 2014 році на службу до рятувальників Коростеня прийшов випускник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності – Олександр Анатолійович Стужук. Як служиться і про що мріється молодому офіцеру ми розпитали його напередодні Дня рятівника України.

– Шановний Олександре Анатолійовичу, розкажіть будь ласка як ви вирішили стати пожежним і чому саме в Львівський університет вступали?

– Скажу відверто, я довго обирав собі професію, довго не міг вирішити ким стати і тільки завдячуючи порадам рідним і поїздці до Коростеня, до пожежної частини, де я нині несу службу, я твердо вирішив, що професія рятувальника не тільки дуже важлива, але й цікава. Обирав між трьома навчальними закладами України і врешті-решт обрав, як мені здається, найкращий – це Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.

– Чи важко вам було навчатись? Адже навчання в такого роду навчальному закладі дещо відрізняється від навчання в інших ВУЗах.

– Так, дійсно. Спочатку мені було важко призвичаїтись, але це тільки перші півроку. Були нові навантаження як фізичні, такі і моральні, але ми звикли і до форми, і до постійних тренувань та вивчення великої кількості необхідних для подальшої роботи навчальних предметів. Далі навіть з’явилось зацікавлення, хотілось пізнавати все більше, більшого досягати. На моєму курсі було 127 чоловік. Жили в казармах по 60 та 67 людей.

– Чи вчились поряд з вами дівчата та які професії отримували вони?

– Дівчата у нас також навчались, але на іншому факультеті – цивільного захисту Самі розумієте, що професія рятувальника вимагає здебільшого чоловічої сили, але жінки краще розуміються на людських почуттях. Тому дівчата в нас навчались на психологів. Відомо, що люди, які переживають пожежі чи інші складні ситуації, обов’язково потребують психологічної допомоги. Також дівчата у нас навчались на перекладачів. В нашій роботі бувають різні ситуації,зустрічаються проблеми і з людьми інших національностей.

– Чи порекомендували б ви свій навчальний заклад випускникам шкіл Коростенського району та міста Коростеня?

– Хочу відзначити, що це питання дуже особисте. Я маю на увазі вибір професії рятувальника. Адже це складна робота. Але, якщо майбутнє ви бачите тільки у цій сфері, то звичайно б порекомендував.

– Після навчання ви прийшли на службу. Які були перші враження? Чи допомагали вам товариші по службі?

– Мені неймовірно пощастило з розприділенням на службу. Я був направлений в Коростень. Мої перші враження від колективу були приємними. Коли я тільки прийшов сюди, то мені дуже допомагали, розповідали що і як тут працює, брали із собою на виїзди аби на практиці вдосконалювати навики, що я отримав у ВУЗі. Наша команда є дійсно однією дружною родиною. Тут завжди підтримають, дадуть слушну пораду. Ми плідно працюємо і добре відпочиваємо разом у вільні від служби хвилини.

– Чи важка робота рятувальника? Які основні проблеми виникають у вас?

– Робота звісно важка. Для сімейних людей головна проблема полягає в тому, що чоловіки весь час на роботі, на чергуваннях, а дружинам та дітям потрібно їх чекати. Але вони ставляться до цього з розумінням. Адже від нашої роботи залежать життя людей.

– В чому полягає ваша робота? Які маєте перед собою задачі?

– Я головний інспектор. В мої обов’язки входить ведення обліку пожеж, розслідування пожеж, перевірка об’єктів соціального значення, державних і комерційних установ та підприємств. Під час даних перевірок ми проводимо профілактичну роботу з протипожежного стану, даємо рекомендації щодо виправлення недоліків та контролюємо їх виконання.

– Які випадки з вашої роботи вразили вас нас найбільше? Що запам’ятається назавжди?

– Вражає людська недбалість через яку у 99% стаються пожежі. А запам’ятовується, на жаль, людське горе. Важко дивитись на знівечені вогнем будівлі, долі людські. Тому ще раз хочу закликати всіх бути уважнішими з вогнем. Життя в людини одне!

– Напередодні Дня рятівника України щоб ви хотіли побажати вашим колегам?

– В першу чергу звичайно міцного здоров’я та міцної сили волі, достатку, родинного затишку та благополуччя, кар’єрного зросту, а головне, звичайно, миру на нашій землі.

Гарні слова справжнього чоловіка, рятувальника, підтримав і начальник Коростенського міськрайонного відділу Управління ДСНС в Житомирській області Сергій Болеславович Рудзік, який зазначив:

– Я дуже радий, що до нашого відділу прийшов такий спеціаліст як Олександр Анатолійович Стужук. Це дуже освічена людина, яка має неабиякий багаж знань, навиків необхідних для нашої роботи. Мені приємно, що Олександр прийшов служити саме до нас. А всім своїм колегам напередодні професійного свята хочу висловити вдячність за вірність обов’язку, постійну бойову готовність до боротьби з незваним лихом. Бажаю всім міцного здоров’я, всіляких гараздів та побільше життєвих благ і якомога менше тривожних викликів. Нехай мир і злагода панують у ваших домівках, а Господь Бог оберігає вас від усіх негараздів.

Розмову вела Наталія Колєнова,

старший інспектор відділу інформаційної діяльності

та комунікацій з громадськістю апарату Коростенської РДА.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.