Не удавайтесь до безглуздих вчинків!

З кожним роком політика займає все більше місця у нашому інформаційному просторі та й реальному житті. Люди об’єднуються в громадсько-політичні структури ставлячи собі за мету вирішення тих чи інших проблем, які турбує суспільство. Досить часто задля підняття власного рейтингу вони обіцяють нам «золоті гори» та красиве життя. І от наступає такий момент коли, як кажуть «терпець увірвався» і ми намагаємось щось зробити, щось змінити, вплинути якимось чином на них, зробити так щоб нас почули або навіть радикально все змінити.

Очевидно, що глибина багатьох виниклих у суспільстві проблем недостатньо осмислюється державою, владою, політиками. З іншого боку люди також не бажають вдаватися при вирішенні проблем до колись традиційних форм демократичного протесту. Таким чином, виникає ілюзія, що проблему можна вирішити враз і кардинально. Але ж це вже було! Вбивства, замахи, експропріації та напади на чиновників і політиків мають таку ж саму древню історію, як і весь світ. Але прогресу таким чином не досягав ніхто. Лише кров, лише безневинні жертви, імена яких ніколи нікому і ні про що не говорять. А ми при цьому наражаємося на окрему статтю Кримінального кодексу України. Законодавець захистив державних та громадських діячів, визначивши окремий перелік потерпілих у статті 112 КК України. Тож, посягання на життя (не лише вбивство, але й спроба позбавити життя) Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр –  міністра України, члена Кабінету Міністрів України, голови чи члена Вищої ради правосуддя, голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови чи судді Конституційного суду України або Верховного Суду України або вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора, Директора Національного антикорупційного бюро України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови або іншого члена Рахункової палати, голови Національного банку України, керівника політичної партії  – караються позбавленням волі від 10 до 15 років, а той довічно. Досить багато, чи не так?

Але ж поряд із криміналом поки що крокує вседозволеність та зневага, цинізм та нахабство, які декому здаються всього лише проявами демократії. Не варто забувати, що суспільство поки що має здатність до опору таким проявам і реагуватиме адекватно.

Так що перед  тим, як самотужки «вирішити» ситуацію та заподіяти шкоду державному та громадському діячу, подумайте, чи не потрапите ви в розряд зловмисників, до яких сьогодні правоохоронні органи приділяють особливу увагу. До того ж треба пам’ятати, що навіть найменші витівки та жарти завжди закінчувалися масштабними неприємностями і навіть трагедіями, і тоді їх ініціатори (мовою закону – організатори та підбурювачі) не завжди могли пояснити самі собі, як же так сталося, що зовні невинна витівка набувала все більш виразних рис злочину.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.