25 березня 1999 року в автомобільній аварії трагічно загинув Голова Народного Руху України В. М. Чорновіл. Це була добре спланована спецоперація по вбивству лідера Руху.
В’ячеслав Максимович рятував своє дітище – Рух, який намагалася захопити група “прагматиків”, серед яких був тодішній голова крайового Руху Святослав Васильчук. Саме він організував на Житомирщині брудне цькування, довівши до сліз В. М. Чорновола під час Конференції ЖОО НРУ в обласній бібліотеці.
В. Чорновіл їздив Україною, проводив сотні зустрічей з рухівцями і просив врятувати Рух. Мені, тодішньому голові Малинської районної організації НРУ, довелось допомагати В. М. Чорноволу рятувати Рух, а згодом відроджувати крайову організацію НРУ.
За чотири дні до загибелі В. М. Чорновіл відвідав м. Житомир. Провів зустрічі з рухівським активом, взяв участь в телеефірі студії “Телескоп”. Тоді я і подумати не міг, що це була наша остання зустріч. Адже разом ми будували плани на майбутнє. Не раз говорили про оновлений Рух.
В пам’ять про легендарну людину, патріота-українця рухівці домоглися назвати вулиці його іменем на Житомирщині, а також школу та бібліотеку. Але на превеликий жаль у “великих кабінетах” до сьогодні виношують плани по знищенню Руху.
Найбільших зусиль доклав у цьому напрямку Б. Тарасюк. За його керівництва практично знищено Рух в Житомирській області.
Сьогодні, коли ми згадуємо В’ячеслава Максимовича, то маємо поставити йому величний пам’ятник, про який він мріяв – це відновити Славетний Рух. Це має бути завданням для кожного рухівця, для кожного патріота України.
Слава Україні! Слава Чорноволу! Слава Руху!
Олег Лагнюк,
член Народного Руху України.