Віддаю людям все, що маю, бо по-іншому жити не вмію

Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. А професія медика – найгуманніша, адже вона покликана стояти на сторожі людського життя. Саме медичні працівники дарують здоров’я людям, рятують від найрізноманітніших хвороб. Медик часто лікує не лише тіло, а й душу людини, вселяючи в її серце віру та надію.

Сьогодні я хочу познайомити наших читачів з надзвичайною людиною, медичною сестрою фельдшерського пункту села Розівка Коростенського району – Лілею Василівною Костіною (Прокопчук).

Народилась Лілія Василівна 20 вересня 1967 року в місті Шестаково Н-Іллінецького району, Іркутської області в родині простих робітників. На той час батько Лілії Василівни – Василь Михайлович працював зварювальником, а мама – Надія Петрівна важко працювала дояркою, а трохи згодом кочегаром на БАМі.

В Іркутську Лілія Василівна пішла до садочку. В школу почала ходити вже на БАМі. В той час в родині народився її брат Михайло. Далі родина переїхала до України в Крим, де народився молодший брат Лілії Василівни – Сергій. З дитинства юна Лілія доглядала за молодшими братами, вкладала в них всю свою душу і серце, була для них наставницею. «Такою є і досі», – говорять її брати, хоч життя розкидало їх по світу. Лілія Василівна і по нині проживає в Україні, брати в Росії.

В 1982 році родина Прокопчуків переїхала жити до села Розівка Коростенського району, де на той час проживала бабуся Лілії. Старенька тяжко хворіла і їй потрібен був догляд. Саме тоді в Лілії вже осмислено виникло бажання вчитися на медика. В 1984 році вона вступила в медичний навчальний заклад і ось вже в 1986 році з Вишнєволоцького медичного технікуму вийшов новий медичний спеціаліст – медсестра Лілія Василівна Прокопчук.

Першим місцем її роботи стало місце медсестри у Вишнєволоцькій лікарні в дитячому відділенні. Молода медсестра на той час була сповнена мрій та неймовірного бажання допомагати людям, дарувати їм надію на одужання, щасливе життя без хвороб. Там же у Вишнєволоцьку Лілія Василівна, маючи надії і на особисте щасливе життя, покохала і вийшла заміж за Олексія Володимировича Костіна. У них народилось двійко діток – донька Ольга та син Олексій.

Подружжя спочатку жило дуже важко. Молода родина, дітки, сімейні турботи, а ще – чужина. Лілію Василівну тягнуло на Батьківщину, в рідну Україну, на батьківську землю. І вона повернулась.

Спочатку працювала в Пугачівському будинку-інтернаті. Спостерігати щодня за дитячою бідою, їх болем, самотністю і відсутністю материнської ласки було дуже важко. Та Лілія Василівна як жінка, мати і милосердна людина горнула до себе не тільки своїх дітей, але й вихованців інтернату.

Та життя не стоїть на місці. Призвання медика знову покликало до праці. Сприяло цьому і те, що в 2004 році в селі Розівка відкрився фельдшерський пункт. Лілію Василівну покликали на місце завідувачки фельдшерським пунктом. Жінка довго не вагалась і з задоволенням пішла працювати.

Працює і нині. Знають і поважають медика в селі та в районі. Лілія Василівна обслуговує 197 чоловік, жителів села Розівка. І в дощ, і в сніг медик на посту. Завжди знає в кого які проблеми, хвороби і може вчасно допомогти. Тісно співпрацює з Лісівщинською амбулаторією під керівництвом молодого лікаря Аліни Дем’янівни Волківської, районною лікарнею (головний лікар Алла Володимирівна Желєзнякова) та районним центром ПМСД (головний лікар Наталка Вікторівна Бугайова).

Нещодавно для своєї роботи Лілія Василівна отримала велосипед від депутата обласної ради Ірини Костюшко. Каже, що він дуже корисний в роботі, адже допомагає швидше дістатись до хворих. Сама медик хворіє не часто, але навіть і під час своїх хвороб не покидає свого посту. Перебуваючи нещодавно в неврологічному відділенні, керувала телефоном процесом флюорографічного обстеження своїх односельців.

«Своєю самовідданою працею, високою свідомістю і дисципліною Лілія Василівна Костіна завоювала пошану й авторитет у наших односельчан,– розповідає про Лілію Костіну сільський голова Веселівської сільської ради Тетяна Дорошівна Киселевич. – Як медичний працівник з великим досвідом роботи Лілія Василівна – це наша перша медична допомога на селі, порадниця і наша охорона здоров’я».

«Лілія Василівна – це в першу чергу відповідальний медичний працівник, який завжди виконує своє роботу якісно та вчасно. Професіоналізм, доброта, чесність, порядність – усе це їй притаманне», – зазначає головний лікар КЗ «Коростенський центр ПМСД» Наталка Вікторівна Бугайова.

Сама про себе жінка-медик говорить коротко, але дуже влучно: «Я віддаю людям, все, що маю, бо по-іншому жити не вмію».

В цьому році Лілія Василівна відзначає свій особистий життєвий ювілей – 50-річчя з Дня народження. Тож хочеться побажати їй в цей радісний день нехай сторицею повертаються до вас добро, турбота і тепло, які ви щедро даруєте всім, хто потребує захисту, уваги, співчуття і допомоги. Успіхів вам у професійній діяльності, низький уклін за вашу самовіддану працю. Нехай робота приносить вам радість і задоволення, вдячність колег і пацієнтів.

Наталія Колєнова,

старший інспектор відділу інформаційної діяльності

та комунікацій з громадськістю апарату Коростенської РДА.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.