«Словечансько-Овруцький кряж» – зібрання чудес природи Коростенського району

загрузка...

На Житомирщині триває робота щодо створення нового природоохоронного і туристичного об’єкта, який має робочу назву Національний природний парк «Словечансько-Овруцький кряж». Дані, зібрані експертами міжнародного проєкту «Полісся — дика природа без кордонів», свідчать про важливість збереження цього природного комплексу і доцільність створення у його межах національного парку.

Зберегти унікальний куточок природи Полісся, який видатний дослідник Полісся Павло Тутковський назвав скупченням чудес природи, що нагадує в мініатюрі знаменитий Єллоустоунський парк у США, — обов’язок перед нащадками, вважають екологи. Створення національного природного парку також сприятиме розвитку регіону з дотриманням режиму охорони заповідних комплексів. Це забезпечуватиме екологічну стабільність регіону і надзвичайно важливий компонент пом’якшення глобального потепління та його катастрофічних наслідків.

НОВІ МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

«Словечансько-Овруцький кряж — це унікальне поєднання геологічних умов, біорізноманіття та автентичної етнокультури, — вважає Іван ХОМ’ЯК, кандидат біологічних наук, доцент Житомирського державного університету ім. Івана Франка. — Тут можна побачити неповторний конгломерат гірських порід: рожеві овруцькі кварцити, пірофіліти, яшму, норинські граніти, еолові леси тощо. Складна геологічна історія створила унікальні ландшафти, з численними лесовими та кварцитними пагорбами, балками і каньйонами, мальовничими долинами річок та затиснутими між тектонічними блоками боліт. Поєднання таких умов із різноманітною людською діяльністю збагатило біорізноманіття. Все це формує цінне мереживо раритетних оселищ, що потребують збереження, охорони та популяризації.

Створення національного природного парку має два головних завдання: зберегти раритетний куточок природи світового значення і сприяти сталому розвитку громад.

Намагання вискочити на локальних копанках торфу чи інших мінеральних ресурсів веде до ще більшої соціально-економічної пустки. Адже корисні копалини рано чи пізно вичерпаються, і населенню, яке тут ще буде, доведеться жити посеред відвалів. І вже ніякі «гроші для дітей» від видобутку копалин не допоможуть. Якщо ми програємо, за кілька десятиліть тут буде індустріальна пустеля».

УНІКАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ ПРИРОДИ І ЕТНОКУЛЬТУРИ

Науковці вважають кряж геологічним феноменом, що залишився від стародавніх гірських відрогів. На його території збереглася унікальна поліська природа. Тут присутні рідкісні види рослин, велика кількість фітоценозів, занесених до Червоної та Зеленої книг України. Серед них можна побачити незвичні для тутешніх місць кам’яний дуб і чорну березу, скельнодубові ліси, інші рідкісні лісові угрупування. Це єдине в регіоні місце, де збереглися популяції зозулиних черевичків, гронянки півмісяцевої, осоки малоквіткової.

А ще ростуть не характерні для помірного кліматичного поясу субтропічні рослини — плющ і азалія понтійська. Дивовижний поліський острівець азалії віддалений від свого основного ареалу — Малої Азії і Кавказу — на тисячі кілометрів.

На цих землях «мешкає» орієнтовно сорок видів рідкісних тварин. Вражає й різноманітний світ пернатих, яких тут понад двісті видів. Більше половини птахів також належать до категорії рідкісних. Серед них — лелека чорна, глушець, тетерук, орябок. Тут гніздяться і збираються під час міграцій сірі журавлі. Чималу групу складають унікальні соколоподібні птахи (змієїд, підорлик малий, лунь польовий), сови (бородата й болотяна, сич волохатий, сичик-горобець).

Овруцький кряж — унікальне місце, де є родовище рідкісного мінералу пірофіліту. У давні часи древляни виготовляли з нього прикраси. Згодом, коли людям відкрилася дивовижна властивість пірофіліту — фантастична вогнестійкість, — його стали використовувати у виробництві світильників для маяків, електронній та у радіотехнічній промисловості. Сучасне застосування пірофіліту особливо розширилося з появою нанотехнологій.

Масив має розвинуту водну мережу, яка складається з річок, природних озер, ставків і джерел. На території є велика кількість пам’яток археології. Так, на берегах річок Уборті й Норині виявлені стоянки мезолітичних мисливців, які висліджували тут північних оленів у той період, коли в Європі закінчився льодовиковий період. У Овручі — залишки фортеці X століття і Васильківська церква, споруджена в XII столітті. З цими місцями пов’язані імена княгині Ольги, князів Ігоря й Олега, багато важливих історичних подій.

ОПТИМІЗУВАТИ ТЕРИТОРІЮ МАЙБУТНЬОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ

Природні ландшафти кряжу умовно розділяють на дві частини — центральну, де переважають сільськогосподарські угіддя, та західну, 90 відсотків площі якої займають ліси.

Наразі тривають перемови із землекористувачами щодо території майбутнього національного природного парку. В поданій пропозиції до його складу може увійти майже 30 тисяч гектарів лісових земель. Це достатня площа для повноцінного функціонування НПП. Однак існують певні прорахунки у запропонованій лісовими господарствами територіальній структурі майбутнього парку. Зокрема, територія подрібнена на велику кількість окремих ділянок, має «дірки» з експлуатаційних лісів усередині пропонованих до заповідання ділянок, а також вклинювання експлуатаційних лісів у межі пропонованих до заповідання ділянок. Як показує міжнародний та національний досвід, такі території мають низьку функціональну ефективність і чимало проблем щодо територіального управління та виконання природоохоронних і соціально-екологічних завдань.

На думку керівника міжнародного проєкту «Полісся — дика природа без кордонів», кандидата біологічних наук Ольги ЯРЕМЧЕНКО, для повноцінного створення Національного парку потрібно оптимізувати пропоновану лісгоспами територію. Зокрема, максимально скоротити фрагментованість території, ліквідувати «дірки» із експлуатаційних лісів та вклинювання цих лісів у територію парку.

Інакше, вважають експерти, парк не зможе повноцінно виконувати свої природоохоронні, рекреаційні, екотуристичні функції. І місцеві громади, які ініціюють його створення та, вочевидь, вбачають у цьому перспективи зміцнення власного добробуту (від розвитку зеленого туризму та власної справи до чистого довкілля, збереженого водного ресурсу, захищених лісів, боліт, лук), отримають насамперед зону постійних конфліктів між землекористувачами.

«Важливо зауважити, — каже Ольга Яремченко, — що території національних природних парків, на відміну від природних заповідників, поділяють на чотири функціональні зони. Закрита для відвідування лише заповідна зона. Інші ж відкриті — для відпочинку, оздоровлення, екотуризму, збору дарів природи та інших видів діяльності, які не шкодять природному середовищу. В господарській зоні, зокрема, передбачаються й лісогосподарські заходи, у тому числі рубки лісу.

Окрім того, для роботи в новій структурі набиратимуть штат співробітників різних профілів, тож у регіоні зростатиме кількість робочих місць.

Для функціонування парку використовуватимуть не лише кошти із Державного бюджету України, відкриється перспектива залучення міжнародних грантових коштів.

Ми сподіваємося, що спільними зусиллями на території Овруччини буде створено потужний природно-заповідний об’єкт, який надасть поштовх для соціального розвитку та екологічного процвітання регіону».

Людмила СТУПЧУК. Фото надані міжнародним транскордонним проєктом «Полісся — дика природа без кордонів»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.