Хронічне запалення нирок

Хронічне запалення нирок — це серйозна хвороба, що негативно впливає на загальний стан здоров’я. Частіше за все до неї призводить запізнє або неправильне лікування. Саме тому так важлива своєчасна діагностика гострого пієлонефриту. І чим раніше розпочати терапію, тим більше шансів позбавитися від захворювання назавжди.

Симптоми гострого пієлонефриту

Щоб лікування швидко допомогло відновити здоровий стан організму, слід звернутися до лікаря за наявності наступних ознак пієлонефриту1:

• швидке підвищення температури до 39 градусів;
• рясне потовиділення;
• зниження апетиту або його повна відсутність;
• загальна слабкість;
• нудота, блювання;
• сильний головний біль;
• тупий біль в ділянці нирок, у попереку;
• порушення процесу сечовипускання;
• червоний відтінок та неприємний, різкий запах сечі.

Гострий пієлонефрит лікують лише в умовах стаціонару.

Діагностика захворювання

Оскільки для гострого пієлонефриту характерні дуже специфічні симптоми, лікар приділяє значну увагу збору анамнезу, опитуванню пацієнта. Також призначаються лабораторні дослідження2:

• загальний аналіз крові (виявляє запальні процеси);
• бактеріальний посів (для визначення типу патогенної мікрофлори);
• аналіз сечі на С-реактивний білок (для оцінки наявності порушення у роботі органів сечовивідної системи);
• УЗД нирок з оцінкою якості кровотоку;
• аналіз сечі по Нечипоренко з підрахуванням лейкоцитів та еритроцитів;
• визначення концентрації білків, сечовини та креатиніну у крові.

Пієлонефрит часто протікає на фоні цукрового діабету, інфекційних захворювань, гіповітамінозу. Щоб виключити їх, лікар призначає додаткові діагностичні дослідження: загальну урографію, екскреторну урографію, комп’ютерну томографію.

Згідно з отриманими результатами лікар призначає індивідуальну схему терапії.

Лікування пієлонефриту

Консервативна терапія гострого пієлонефриту включає призначення лікарських засобів, фізіотерапію та дієту зі мінімальним вживанням солі.

Медикаментозна терапія складається з прийому антибіотиків, що знищують патогенні мікроорганізми, та фітопрепаратів, що покращують стан хворого, знімають біль та інші симптоми хвороби. Перевага таких лікарських засобів полягає у тому, що їх можна безпечно приймати протягом тривалого часу без побічних ефектів та звикання до препарату3.

Повністю позбутися гострого пієлонефриту можна лише через проведення комплексної терапії, самолікування неефективне та небезпечне.

Література:

1. Клименко М. О. С-реактивний білок як маркер перебігу хронічних запальних захворювань [Текст] /М. О. Клименко, М. О. Шелест //Медицина сьогодні і завтра. – 2013. – №1. – С.76-80.
2. Пасєчніков С. П. Пієлонефрит: сучасні підходи до діагностики та лікування [Текст] /С. П. Пасєчніков //Медицинские аспекты здоровья мужчины. – 2016. – №3. – С.32-40.
3. Фактори ризику розвитку несприятливого перебігу гострого необструктивного пієлонефриту у жінок репродуктивного віку [Текст] /С. П. Пасєчніков, Н. О. Сайдакова, В. І. Гродзінський, П. О. Самчук //Урологія. – 2016. – т.20, №1. – С.17-22.