Covid-19: хтось переносить хворобу у легкій формі, деяких пацієнтів доводиться лікувати у відділеннях інтенсивної терапії. Медики констатують: один із 20 пацієнтів з коронавірусом потребує інтенсивної терапії, яка може включати в себе наркоз і штучну вентиляцію легень.
Житомирська міська рада опублікувала інтерв’ю з лікарем-анестезіологом Василем Шутенком, який працює зі «складними» пацієнтами, хворими на ковід, у відділенні інтенсивної терапії міської лікарні №2.
Якою є наразі ситуація в лікарні?
На сьогодні 238 пацієнтів з ковідом чи з підозрою знаходяться в лікарні. Всім цим людям необхідна киснева терапія. В ковідній реанімації перебуває 12 пацієнтів, 8 з них – на штучній вентиляції легень.
Яка ситуація щодо кількості ліжок з кисневими точками у вашому медичному закладі?
Лікування хвороби потребує надання кисню пацієнтам. Проблем з киснем взагалі немає. У нас 280 ліжок, з них 250 облаштовано кисневими точками. Якщо пацієнт, що лежить на місці, де кисневої точки немає, але її потребує, ми переводимо його на це місце. Без нагляду пацієнти не лишаються.
Кого під’єднуєте до кисню?
До кисню під’єднуємо тих людей, показник сатурації в яких – 92%. Якщо кисню менше 92 % – це показання до госпіталізації та кисневої терапії. Якщо ж і киснева терапія не допомагає, тобто кисень не розганяється, це шкодить всім органам та системам людського організму і є показанням до підключення людини до апарату штучної вентиляції легень.
На сьогодні чути багато історій: «людина ще вчора ходила, а сьогодні легені вже згоріли». Розкажіть про це.
Йдеться про швидке прогресування хвороби, коли дуже стрімко і різко вражаються легені. В нормі легені – як повітряна кулька, кинути у воду – плаває. При вірусній пневмонії чи респіраторному дистрес-синдромі (набряку легень) тканина запалюється і набрякає. В Україні вже є два мутованих віруси – британський та південно-африканський. Вірус мутував і тепер вражає молодь. В Житомирській області серед інфікованих виявляють мутований британський вірус, який часто вражає молодих людей і характеризується важкою формою перебігу.
Потрапляння в реанімацію – це ще не дорівнює ШВЛ? Чи багато пацієнтів потребують ШВЛів?
На сьогодні до реанімації ми забираємо тих пацієнтів, які потребують ШВЛ. Людина, що потребує штучної вентиляції, може мати важку супутню патологію, і необхідна постійна присутність біля неї медперсоналу. На сьогодні в реанімації інтенсивної терапії знаходиться 12 пацієнтів, хоча розрахована вона на 6. Якщо людині стає легше, вона, так би мовити, «роздихується», сатурація (ред. – рівень кисню) тримається, переводимо її в інтенсивну терапію. Бувають випадки, коли за день-два людина «роздихується», інколи потрібно три тижні.
Забезпечення лікарень апаратами штучної вентиляції легень було пріоритетним завданням медичної системи на початку пандемії. У вашій лікарні скільки нині встановлено апаратів ШВЛ для рятування тяжкохворих на COVID-19?
На сьогодні в Лікарні №2 – 12 ШВЛ, всі вони знаходяться в ковідній реанімації. 8 апаратів постійно в роботі, 4 – страхують. Минулого року міська рада за кошти місцевого бюджету купила ШВЛ фірми HAMILTON-C6. Такий апарат високого класу має Лікарня №2, Лікарня №1 та Дитяча лікарня, в якій і знаходиться HAMILTON-C3. У таких ШВЛ є функція інтелектуальної вентиляції. Коли застосовується інвазивна вентиляція, лікар сам виставляє стать пацієнта та зріст, прораховується маса тіла, і кожний п’ятий-шостий цикл комп’ютерна програма прораховує, які параметри вентиляції пацієнта є найкращими для нього. Тобто за допомогою датчиків ШВЛ сам підлаштовується під пацієнта.
Чи мають відповідну підготовку роботи з апаратами штучної вентиляції легень лікарі-анестезіологи?
Так. Всі 11 анестезіологів нашої лікарні працюють з ШВЛ. Однак, ми змінюємо одне одного, адже й інші хвороби та операції ніхто не відміняв. Тому сьогодні хтось працює в ковідній реанімації, хтось – в загальній…
Який відсоток летальності пацієнтів, що потрапили в реанімацію через важкий перебіг COVID?
Летальність у реанімаційних хворих, як і в Європі, залишається досить високою – 60-70 %.
Чому дорівнюють шанси на життя людини, підключеної до ШВЛ?
Шанси на життя зростають. Буває, день-два стан людини стабілізується, іншим – необхідний тиждень для стабілізації, ще іншим – мало й трьох тижнів мало для «роздихування». Головне – не втратити момент, коли виникає потреба під’єднати пацієнта до ШВЛ.
Чи бували випадки, коли вентиляція легень дала серйозні ускладнення?
Звичайно, кожна людина індивідуальна. Коли включається апарат, збільшується тиск вдиху і видиху, тобто ми змушуємо людину «дихати в грілку». При бульозній формі легені розтягуються і погано скорочуються альвеоли, буває таке ускладнення, що надриваються та лопають. Потрапити в середину організму людини і таким чином оцінити її статус неможливо, а тому – ми ходимо по лезу ножа.
Пацієнтам після штучної вентиляції легень необхідний тривалий реабілітаційний період?
Часто йде ускладнення пневмофіброзу, тобто ущільнення легеневої тканини. Найперший наш пацієнт, до речі анестезіолог, у вересні минулого року був близько місяця на ШВЛі, після чого – у нього були ускладнення й тромбози, довго був на кисневій терапії, додому поїхав з кисневим концентратором. «Роздихався» аж у грудні і перед новим роком вже вийшов на роботу.
Ваш персонал хворіє?
Хворіє, бо лікарі нічим не відрізняються від інших людей.
Як фахівець, скажіть, що на сьогодні найважче в роботі з хворими на COVID-19?
Дивитися в очі людині, які просить допомоги, а ти вже не знаєш чим їй допомогти. А ще важче – подзвонити родичам і сказати про звістку…
ШВЛ – це вирок?
ШВЛ – це не вирок, а один з важливих елементів лікування пацієнтів з важкою формою COVID-19.
Що, на вашу думку, може врятувати людство від пандемії? Здогадуюся, що ви скажете, адже ви перший у Житомирі медик, що вакцинувався…
Так. Я першим вакцинувався і батька свого вакцинував. Великою проблемою на сьогодні є антивакцинальна кампанія, яка призводить до антивакцинальних настроїв людей. Люди відмовляються від вакцини, бо бояться. Та тільки вакцинація може врятувати людство від ковіду.